Застосування препарату на основі наносрібла та морських полісахаридів антисептичний плівкоутворюючий засіб Аргодерм на етапі підготовки хворих з компресійними трофічними виразками до пластичної операції
1. Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І.Пирогова.
2. Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського.
3. Інститут біології південних морів НаН України.
4. Бур’янов о. а., Хащук а.В., Пліс І.Б., Юркова І.М., Рябушко В.І.

Вступ:
Лікування хворих з діагнозом трофічна виразка, що утворились внаслідок дії тривалої механічної компресії – є складною та актуальною задачею. особливостями цього виду трофічних виразок є складна морфологія рани з великою кількістю нежиттєздатних тканин, низькі показники мікроциркуляції в зоні виразки та навколишніх тканинах, що створює оптимальні умови для колонізації та життєдіяльності високо-патогенної мікрофлори, резистентної до більшості антибактеріальних засобів. Хронічно -рецидивуючий перебіг раневого процесу, схильність до важких гнійних ускладнень суттєво знижують якість життя хворих, зменшуючи їх реабілітаційні можливості.

Консервативне лікування – довготривале, загоєння вдається досягнути лише у 50% хворих. Хірургічні методи дозволяють значно скоротити терміни лікування, але розвиток післяопераційних ускладнень спостерігається у 50% хворих, при цьому в 30% потрібна повторна операція. Доведено, що результати лікування багато в чому залежать від якості підготовки ділянки трофічної виразки до пластичної операції.
основними завданнями підготовки трофічної виразки до реконструктивної операції є повноцінна санація її від нежиттєздатних тканин зі зменшенням колонізації високо-патогенною мікрофлорою, створення умов для покращення мікроциркуляції в тканинах навколо виразки та в зоні імовірної донорської ділянки.
Враховуючи актуальність проблеми важливим є оптимізація відомих та пошук нових місцевих засобів для ефективної санації рани на етапі підготовки до оперативного втручання.

Мета роботи:

Визначення ефективності застосування препарату на основі наносрібла та морських полісахаридів антисептичний плівко утворюючий засіб «аргодерм гель» в системі комплексної підготовки хворих з діагнозом трофічна виразка до пластичної операції.

Матеріал та методи:

Нами проведений аналіз результатів лікування 113 хворих з наслідками ускладненої травми хребта та діагнозом трофічна виразка, що утворились внаслідок дії тривалої механічної компресії. За статтю 27 жінок та 86 чоловіків. Середній вік хворих склав 32,4±0.5 років.
Хворих з наслідками травми шийного відділу було 54 (47.5%), грудного відділу – 22 (19.6%), поперекового-37 (32.6%) чоловік.
Характер неврологічного дефіциту оцінювався за шкалою аSIа. Важки порушення (ступень а, В) – з повною відсутністю чутливості та рухів нижче рівня травми відмічались у 85.2%, легкі порушення (ступень С і Д) – з частково збереженими чутливістю та рухами відмічались у 14.6% хворих.
У 64% хворих мали монолокальні ТВ, у 28% відмічались білокальні ТВ: у 8 % полілокальні ТВ. Трофічна виразка чка була в ділянці крижі та куприка відмічали у 28 % хворих, в ділянці великого вертлюгу – у 22 %, в ділянці сідничних бугрів у 68%, у 4% були уражені інші ділянки ( п?ятка, потилиця, ділянка колінного суглобу..). Давність існування ТВ до 1 року була у 43 (38.4%), від 1 до 3 років у 20 (17.8%), більше 3 років – у 50 ( 43.8%) хворих.
Всім хворим при поступленні виконували клініко-лабораторні, біохімічні, бактеріологічні дослідження, проводили планіметричні вимірювання, за показами застосовували рентгенологічні та інші інструментальні методи обстежень.

Враховуючі мету дослідження всіх хворих розділили на дві групи:

Контрольну групу скали 78 хворих, яки проходили лікування на базі Донецької обласної лікарні відновлювального лікування з 2008 по 2009р. Підготовка до операції (діагноз трофічна виразка) здійснювалась традиційними методами з місцевим застосуванням антисептиків і мазей на водорозчинній основі. Середні терміни підготовки в даній групи склали 27±8 діб.
До основної групи включено 35 хворих, яки знаходились на лікуванні в центрі відновлювального лікування СЦВКС ім..М.І.Пирогова в 2010р.
Під час підготовки до операції крім традиційних заходів хворі отримували комплекс факторів: ропні ванни Т 38°С, з концентрацією солі 20 г/л. на протязі 15-20 хвилин, загальні, або сегментарні аплікації грязі Т 38-42°С на протязі 20 хвилин, аерацію поверхні рани озоновою сумішшю концентрацією 10мг/л., швидкістю потоку 0.5 літрів/хвил. на протязі 10 хвилин та фонофорез гідрокортизону на окружність виразки. В комплексі підготовки, з метою швидкої санації трофічної виразки від патогенної мікрофлори, особливу увагу приділяли місцевому застосуванню препарату аргодерм гель на основі наночасток срібла в матриці альгінату натрію з полісахаридів бурих морських водорослей, що розроблений колективом Таврического національного університету та інституту біології південних морів НаНУ( патент №10539).
Механізм дії іонів срібла полягає у блокуванні транспорту кисню в клітину, пригніченні ферментів дихального ланцюгу, роз?єднані процесів окислення та окислювального фосфориірування, що приводить до загибелі клітини. При цьому токсична дія іонів срібла специфічна тільки для бактеріальної мембрани оскільки до структури мембрани клітин людини не входять пептидоглікани. Наноразмерний розмір часток (10-20 нм.) дозволяє створити більшу поверхню контакту з клітинною стінкою бактерій та вірусів, що надає можливість в сотні разів знизити концентрацію препарату не втрачаючи його бактерицидних властивостей. За даними проведених досліджень визначена мінімально ефективна концентрація препарату, яка складає 0.05-0.1 г/л. Широкий спектр бактерицидної дії, в тому числі по відношенню к вірусам та грибам, при тривалому прийомі не визиває резистентності та кумулятивних якостей. Перевагами даного препарату з попередніми є поєднання активної речовини ( наноразмірне срібло ) з альгінатом натрію – біополімер морського походження, який виконує роль стабілізатора та дозволяє не втрачати розчином своїх властивостей до 6 місяців. Засіб має плівко-утворюючи властивості, тому на фоні застосування знижується обсяг повторної мікробної контамінації рани.

Місцеве застосування препарату аргодерм гель\спрей проводилось один-два рази на добу методом зрошування, або рихлої тампонади порожнин трофічної виразки марлевими тампонами попередньо пропитаними даним розчином. активна дія препарату аргодерм зберігалась завдяки умовам зберігання ( в недоступному для сонячних променів місці). Ефективність дії оцінювалась за термінами очищення рани від некротичних тканин, зменшенні виділень з рани, появі активної контракції та крайової епітелізації, якісної зміні бактеріального пейзажу рани. На протязі терміну застосування препарату аргодерм нами не відмічались явища алергії та побічні ефекти.

Результати лікування діагноз трофічна виразка:

оцінку та послідуючий моніторинг мікроціркуляцій навколо трофічної виразки проводили за допомогою апарату ЛАКК-02, який дозволяв в динаміці, неінвазивно, контролювати параметри мікроциркуляції крові.
В ході дослідження по зареєстрованій оптичній щільності біотканини в червоному та зеленому спектральних діапазонах довжини хвилі, оцінювалось об’ємне кровонаповнення тканини ( параметр Vr) та середнє відносне насичення киснем мікроціркуляторного русла ( параметр SO2). Контрольні вимірювання проводили на симетричних з ТВ ділянках тіла.
На фоні комплексної підготовки у хворих відмічався у покращенні мікроціркуляції навколо ТВ, скороченні термінів очищення рани, появи активного грануляційного зросту та крайової епітелізації. Якісним показником ефективності застосованих заходів та об’єктивним критерієм готовності рани до реконструктивної операції вважали збільшення сатурації кисню в тканинах навколо трофічного порушення зі зменшенням різниці між симетричними ділянками.

За результатами планіметричних вимірювань спостерігалась активна контракція країв рани зі зменшенням її площі від 10 до 45% , що свідчило про регенеративну стадію процесу та сприятливі умови для виконання реконструктивної операції.
За результатами мікробіологічних досліджень при поступленні в ранах переважала грам – негативна мікрофлора, в асоціаціях з грибами роду кандида, резистентна до антибіотиків цефалоспоринового та пеніцілінового ряду, кількість мікробних тіл на 1гр. тканини в середньому склала 100 млн. На фоні комплексної підготовки відмічалось якісна зміна видів колонізуючу рану мікрофлори до грам + сапрофітних форм, що надавало змогу застосовувати більш доступніші та дешеві антибактеріальні препарати під час операції та в після операційному періоді.

За результатами гістологічного дослідження країв трофічних виразок на фоні заходів підготовки відмічалось зменшення явищ хронічної запальної реакції у вигляді зменшення інфільтрації лімфоцитами, спостерігалась виражена реакція зі сторони фібробластів та утворення молодих судин (ангіогенез), зріст грануляцій з утворенням молодої сполучної тканини, появі крайової епітелізації, зменшенні кількості бактерій.
Терміни передопераційної підготовки хворих в основній групі в середньому склали 9±3 доби.
аналіз результатів лікування хворих показав, що частота ускладнень в основній групі склала 24%, в контрольній групі – 39%, при цьому частота повторних оперативних втручань з приводу ускладнень в основній групі склала 22% , в контрольній -35%, загальні терміни лікування в основній групі склали 28±6 діб, в контрольній -64±8 діб. У хворих основної групи отримані хороші та задовільні результати лікування в 92.9%.

Висновки:

Застосування системи комплексної підготовки хворих з глибокими ТВ дозволило скоротити в 2-3 рази термін підготовки до реконструктивної операції, та суттєво покращити результати лікування.
Місцеве застосування препарату аргодерм на основі наносрібла та морських полісахаридів є ефективним заходом в комплексній підготовці поверхні рани до пластичного закриття, оскільки швидко та якісно зменшує колонізацію рани високо-патогенними мікробними асоціаціями, не викликає сенсибілізації та небажаних алергічних реакцій.

Резюме:

Проаналізовані результати лікування 113 хворих з ускладненою травмою хребта, яким виконані реконструктивні операції з приводу трофічних виразок компресійного ґенезу різної локалізації. основними завданнями підготовки хворих до операції було покращення умов мікроціркуляції навколо виразки та зменшення бактеріальної колонізації рани високо патогенною мікрофлорою. Запропонована нами система підготовки з комплексним поєднанням санаторних факторів та сучасних раневих покриттів, дозволила скоротити терміни лікування хворих в 2-3 рази, зменшити кількість післяопераційних ускладнень на 15%.